ФОРМУВАННЯ ПОЛЯ ТОЧНОСТІ ОБСЕРВАЦІЇ СУДНА ЗА ДЕКІЛЬКОМА ОРІЄНТИРАМИ
https://doi.org/10.33815/2313-4763.2025.1.30.069-079
Анотація
У роботі відмічається, що наявність навігаційних перешкод у вигляді мілин обумовлюють підвищений рівень навігаційної аварійності при плаванні суден у стислих водах. Похибки навігаційних вимірювань та маневрування судна породжують ризики навігаційної аварійності. У стислих водах також відбувається інтенсивне судноплавство, що веде до виникнення ситуацій небезпечного зближення і ризиків зіткнення.
Дуже суттєвим чинником, що впливає на безпеку судноводіння, особливо в районах з ненадійним прийомом сигналу супутникових навігаційних систем, є характеристики точності визначення місця судна по навігаційним орієнтирам.
Для формування поля точності обсервації судна, яке створюється декількома орієнтирами необхідно застосувати скалярну міру точності кожної з точок прибережного району плавання судна. Найбільш відповідною характеристикою для такої міри точності є дисперсія модуля векторіальної похибки.
Приведено вираз показника точності для випадку вимірювань дистанції і пеленгу кожного орієнтиру, похибки ліній положення яких мають нормальний закон розподілу.
Для формування поля точності обсервації судна в районі його плавання проводилось імітаційне комп'ютерне моделювання.
Значення скалярного показника точності розраховувалося для двох, трьох та чотирьох орієнтирів, і за його значенням визначалася ступінь затіненості елементарної ділянки поля точності, причому зі зростанням показника затіненість збільшується. Також передбачено можливе оцифрування поля точності, яке відображається на електронній карті із нанесенням значень показника.
Посилання
2. Benedict, K., Kirchhoff, M., Gluch, M., Fischer, S., Baldauf, M. (2009). Maneuvering Simulation on the Bridge for Predicting Motion of Real Ships and as Training Tool in Ship Handling Simulators, TransNav, International magazine on marine navigation and safety of marine transport, Vol. 3, nn. 1, pp. 25–30.
3. Shi, C. J., Zhao, D., Peng, J., Shen, C. (2009). Identification of Ship Maneuvering Model Using Extended Kalman Filters, TransNav, International magazine on marine navigation and safety of marine transport, Vol. 3,nn. 1, pp. 105–110.
4. Benedict, K., Kirchhoff, M., Gluch, M., Fischer, S., Schaub, M., Baldauf, M., Klaes, S. (2014). Simulation Augmented Manoeuvring Design and Monitoring – a New Method for Advanced Ship Handling, TransNav, International magazine on marine navigation and safety of marine transport, Vol. 8, nn. 1, https://doi.org/10.12716/1001.08.01.15, pp. 131–141.
5. Kalinichenko, Y. V. (2014). Accounting for turning characteristics when calculating vessel turning parameters, Vodniy tranport. №2 (20), pp. 63–67.
6. Kalinichenko, Y. V. (2014). Ensuring the required accuracy of vessel turning by moving its curved trajectory, Avtomatizatsiya sudovyh tehnicheskih sredstv, № 20, pp. 52–58, 2014.
7. Kalinichenko, Y., Burmaka, I. (2016). Analysis of mathematical models of changing the vessel's course when turning, Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6/9(84), https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.85839, pp. 20–31.
8. Vorokhobin, I. I., Каzак, Y. V., Severin, V. V. (2018). Assessment of navigation safety when vessels are sailing in confined waters. Saarbrucken, Deutschland: LAP LAMBERT Academic Publishing.
9. Severin, V. V. (2017). Assessment of the probability of safe vessel navigation along a confined route, Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences, V(16), Issue: 148, pp. 94–98.
10. Vorokhobin, I. I. (2018). The influence of the law of distribution of lateral deviation error on the probability of safe passage of a vessel along a confined route, East European Scientific Journal, №5 (33), pp. 30–37.
11. Vagushchenko, L. L. (2013). Divergence with vessels by shifting to a parallel track line, Odesa: Feniks, 2013.
12. Thomas Statheros, Gareth Howells, Klaus McDonald-Maier (2008). Autonomous ship collision avoidance navigation concepts, technologies and techniques, J. Navig., v. 61, nn. 1, pp. 129–142.
13. Vagushchenko, L., Vagushchenko, A. (2023). Graphical Tools to Facilitate the Selection of Manoeuvres to Avoid Collision, TransNav, the International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation, Vol. 17, No. 3, https://doi.org/10.12716/1001.17.03.14, pp. 625–633.
14. Huang, Y., Chen, L., Chen, P., Negenborn, R. R. & P. H. van Gelder (2020). Ship collision avoidance methods: State-of-the-art, Safety Science, nn. 121, pp. 451–473.
15. Lazarowska, A. (2021). Review of Collision Avoidance and Path Planning Methods for Ships Utilizing Radar Remote Sensing, Remote Sens, nn.13, pp. 32–65.
16. Pyatakov, V. E., Petrychenko, О. А., Kalyuzhniy, V. V. (2018). Method of successive divergence of a vessel with two dangerous targets, Avtomatizatsiya sudovyh tehnicheskih sredstv, № 24. pp. 81–87.
17. Petrychenko, Е. А., Petrychenko, О. А. (2018). Development of a ship's information system for collision avoidance, Sudovozhdenie, Vyp. 28, pp. 120–130.
18. Martelli, M., Žuškin, S., Zaccone, R., Rudan, I. (2023). A COLREGs-Compliant Decision Support Tool to Prevent Collisions at Sea, TransNav, the International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation, Vol. 17, No. 2, https://doi.org/10.12716/1001.17.02.11, pp. 347–353.
19. Mudrov, V. M., Kushko, V. L. (1976). Methods of treatment of measurings, M.: Sovetskoe radio.
20. Stepanenko, V. V. (2000). Efficiency of assessing the parameters of the situation of dangerous approach of ships, Sudovozhdenie, Vyp. 2, pp. 201–209.
21. Buzovsky, D. A. (2006). Dependence of the accuracy criterion of the reverse-type radar system on its structure, Sudovozhdenie, Vyp. 11, pp14–19.
22. Astayrin, D. V., Sikirin, V. E., Vorokhobin, I. I. and Alekseychuk, B. M. (2017). Estimation of exactness of coordinates of ship at the surplus measuring. Saarbrucken, Deutschland: LAP LAMBERT Academic Publishing.
